ІНТИМНА ЛІРИКА.
Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.
Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.
Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам'яті вустами.
Недумано, негадано забігла в глухомань,
Де трави пахнуть ладаном в кадильницях світань.
Де вечір пахне м"ятою, аж холодно джмелю...
А я тебе, а я тебе, а я тебе люблю.
Ловлю твоє проміння крізь музику беріз,
Люблю до оніміння, до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампану і вже без вороття
Я п"яна, п"яна, п"яна на все своє життя!
Продовжіть або спростуйте тезу:"Людина в коханні рівна Богові..."

Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.
Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.
Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,

Недумано, негадано забігла в глухомань,
Де трави пахнуть ладаном в кадильницях світань.
Де вечір пахне м"ятою, аж холодно джмелю...
А я тебе, а я тебе, а я тебе люблю.
Ловлю твоє проміння крізь музику беріз,
Люблю до оніміння, до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампану і вже без вороття
Я п"яна, п"яна, п"яна на все своє життя!
Продовжіть або спростуйте тезу:"Людина в коханні рівна Богові..."